ЗНО 2020 / Історія України / Стародавня історія та Середньовіччя / Галицько-Волинське князівство

Галицька земля однією з перших, ще наприкінці XI ст. відокремилась від Києва. Найбільших успіхів Галицьке князівство досягло за часів Ярослава Осмомисла (1153-1187). У 1199 р. зусиллями княя Романа Мстиславича (1199-1205) було об'єднано галицькі і волинські землі.

Фактори, що сприяли утворенню і розвитку Галицько-Волинського князівства:

  • вдале географічне розташування;
  • необхідність спільної боротьби обох князівств з Угорщиною та Польщею, а згодом - із Золотою Ордою;
  • особисті якості перших правителів князівства (Романа Мстиславича та Данила Галицького);
  • існування та території князівств родовищ корисних копалин (солі).

Після смерті Романа Мстиславича (1205) єдність князівства на деякий час було порушено. Лише у 1238 р., остаточно придушивши боярську опозицію, цілісність князівства відновлює Данило Галицький.

Часи його правління стали найвищим зльотом князівства. У внутрішній політиці ДанилоГалицький намагався задовільнити інтереси міщанства і селян, тримаючи під контролем непокірне боярство. За його часів було збудовано Холм (1237) і Львів (1256), налогоджено внутрішню та зовнішню торгівлю.

У 1238 р. у битві під Дорогочином Данило завдав поразки лицарям Тевтонського ордену. Невдовзі під його контроль відійшов Київ. У битві під Ярославом (1245) князь святкував перемогу над об'єднаним військом поляків, угорців та галицьких бояр.

У 1246 р. Данило на вимогу хана Батися відвідав Золоту Орду, де отримав ярлик на князювання та визнав себе васалом золотоординського хана. Одночасно князь шукав собзників для спільної боротьби проти Орди. Він вів переговори з поляками, угорцями та Папою Римським Інокентієм IV. Останній обіцяв допомогу у разі церковної унії з Римом. У 1253 р. у Дорогочині Данило навіть отримав корону. Проте відмова від унії розбила його сподівання на допомгу Риму. Всупереч цьому князь у 1254 р. здійснив переможний військовий похід проти ординського воєводи Куремси. Але нові монгольські загони на чолі з Бурундаєм змусили його визнати зверхність Золотої Орди.

Після смерті Данила Галицького (1264) правив його син - Лев Данилович (1264-1301). Він приєднав до князівства Закарпаття і Люблінські землі. Князь Юрій I (1301-1308) став одноосібним правителем Галичини і Волині. У 1303 р. він заснував Галицьку митрополію налагоджував мирні відносини із сусідами, піклувався про розвиток культури. Сини Юрія Андрій та Лев II спільно правили державою, але їх смерть у 1323 р. обірвала династію Даниловичів. Галицьке боярство запросило на престол представника польської династії Пястів - Юрія II Болеслава (1325-1340). Утім його політика (сприяв переселенню на українські землі поляків і німців, підписав угоду, згідно з якою на випадок його смерті трон мав перейти до польського короля, лояльно ставився до католицтва) обурила бояр і спровокувала отруєння князя. Після смерті Юрія II Галицько-Волинське князівство розпадається, його землі потрапляють під контроль сусідніх держав.

Дати!

  • 1199 р. - створення Галицько-Волинського князівства.
  • 1238-1264 рр. - правління Данила Галицького.
  • 1323 р. - припинення династіх Даниловичів.

Запам'ятай!

Ярослав Осмомисл (1130-1187) - галицький князь, захищав незалежність Галичини від посягань з боку Києва. Поширив територію свого князівства приєднанням земель між Дністром і Карпатами, контролював пониззя Дунаю.