ЗНО 2020 / Історія України / Стародавня історія та Середньовіччя / Київська Русь за часів роздробленості

Після смерті Ярослава Мудрого в історії Русі починається період роздробленості. За нащадків Ярослава у 2-й пол. XI-на поч. XII ст. посилюються відцентрові процеси у державі, точаться постійні міжусобні війни. Великої шкоди руським землям завдають набіги кочовиків. Болючої поразки від половців русичі зазнали у битві на р. Альті (1068).

Втрату Києвом статусу провідного міста у державі зафіксував з'їзд князів у Любечі (1097), на якому було прийнято рішення про перехід до вотчинного принципу землеволодіння.

У I чверті XII ст. князі Володимир Мономах (1113-1125) та Мстислав (1125-1132) на деякий час призупинили розпад могутньої держави. Відновивши систему оборонних споруд на кордонах Русі (змійові вали) та давши відсіч кочовикам, вони знову об'єднали під своєю владою землі Київщини, Переяславщини, Смоленщини, Новгороду, Волині, Турівщини тощо. Проте після смерті Мстислава послаблення централізованої влади продовжилося.

У 2-й пол. XII-1-й пол. XIII ст. відбувається остаточний занепад давньоруської державності. Протягом 1146-1246 рр. влада у Києві змінювалася 47 разів. Втратою обороноздатності переважної більшості земель Русі скористалися сусіди, приєднавши їх до своїх територій.

Причини розпаду давньоруської держави:

  • великі простори та неоднорідність населення;
  • відсутність чіткого, незмінного механізму спадкування влади;
  • посилення позицій окремих феодальних центрів та зростання великого феодального землеволодіння;
  • зміна основних торговельних шляхів та занепад Києва як провідного торговельного центру;
  • посилення тиску кочових племен, початок монголо-татарської навали, яка законсервувала стан роздроблення.

Дати!

  • 1097 р. - з'їзд князів у Любечі.
  • 1169 р. - руйнування Києва володимирсткм князем Андрієм Боголюбським.
  • 1187 р. - перша згадка у Київському літописі назви "Україна".