ЗНО 2020 / Історія України / Стародавня історія та Середньовіччя / Причини та теорії створення Київської Русі. Становлення централізованої держави.

На межі VII-IX ст. прискорилась політична економічна та етнокультурна консолідація східнослов'янських племен. Основні передумови утворення дрежави у східних слов'ян: спільнці економічні інтереси; етнокультурна близькість; необхідність захисту кордонів від спільних ворогів; прискорення майнового і соціального розшарування слов'янського суспільства, що вело до розпаду родової общини та формування ранньофеодального суспільства.

Теорії створення Київської Русі:

- норманська теорія (вчені XVIII ст. - З. Байєр, Г. Міллер). Сутність: створення власної державни східні слов'яни зобов'язані виключно зоінішньому, зокрема норманському (варязькому) впливу. Ця теорія грунтувалась на скандинавському походженні багатьох давньоруських етнонімів, економічних зв'язках норманів зі слов'янами, на тому, що перші київські князі були норманами за походженням;
- антинорманська теорія (М. Ломоносов) заперечувала будь-який вплив норманів на процес творення давньоруської держави. Більшість сучасних дослідників є прибічниками теорії природно-історичного процесу, які ставляться до "варязького чинника" як до каталізатора, що прискорив появу державності у східниї слов'ян.

У 882 р. новгородський князь Олег пішов на Київ. Вбиство місцевих князів Аскольда і Діра та захоплення влади у Києві Олегов призвело до об'єднання Північної та Південної Русі.

Правління Олега (882-912) пройшло під знаком збирання руських земель та консолідації їх навколо Києва. У зовнішньополітичній сфері - пріоритет візантійськогому напряму. Олег здійснив два результативні походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. Догоівр із Візантією 911 р. передбачав сплату останньою значної контрибуції, встановленнябезмитної торгівлі, надання пільг руським купцям та ін. Також князь здійснював походи еа Арабський халіфат. Під час одного з них він загинув.

Син легендарного Рюрика- Ігор (912-945) жорстоко придушував автономістські настрої підкорених народів (деревлян, уличів). Князь здійснив кілька походів на Візантію (941 р. та 943 р.), які мали значно менший успіх ніж у Олега. У 944 р. Ігор ходив на Закавказзя. На походи витрачалась значна кількість коштів, що підштовхувало князя постійно збільшувати данину. Це призвело до повстання деревлян, під час якого Ігоря було вбито.

Його дружина - княгиня Ольга (945964) - своє правління розпочала з придушення деревлянського повстання: знищила дрвлянську племінну еліту, а їх головне місто Іскоростень було спалене. Надалі Ольга провела деякі реформи: податкова (погости-устави-уроки), адмінистративна (поява посадників). У 946 р. та 957 р. княгиня здійснила два візити до Константинополя. Були укладені союзницькі угоди, розглядалася проблема християнізації Русі (княгиня прийняла християнство у 957 р.).

Святослав (964-972) відзначився активною зовнішньополітичною діяльністю. У 964-966 рр. він підкоряє в'ятичів, волзьких булгар та буртасів (мордву); перемагає Хозарський кагант; обклав даниною племена ясів і касогів на Північному Кавказів. У 968 р. київський князь на чолі 60-тисячного війська вирушив на Болгарію. Святослав розбив болгар і захопив 80 міст уздовж Дунаю. Згодом зняв облогу Києва печенігами (968). Другий похід на Балкани (969) був менш вдалим і у 971 р. Святослав був змушений підписати мир під Доростолом. Був вбитий печенігами.

Дати!

  • 882 р. - об'єднання південних та північних пуських земель Олегом.

Запам'ятай!

  • Князь - вождь племені, з розвитком феодальних відносин - очільник держави або державного утворення.